Фонематичне сприйняття у дітей із ЗНМ (II - III) рівні та його розвиток.

Матеріали з досвіду роботи вчителя-логопеда 

Шевчук Людмили Олександрівни,

 Підволочиський дошкільний навчальний заклад

Граємо, фонематичний слух розвиваємо.

Дошкільний вік - найсприятливіший для виявлення та усунення порушень мовленнєвого розвитку, які в подальшому спричиняють певні проблеми. Тому слід якомога раніше розвивати у дітей увагу до власного мовлення, вміння орієнтуватись у рідній мові, слухати й чути її.

Розрізнення звуків мовлення, тобто фонематичного слуху, є основою для розуміння того, що ми говоримо. При несформованості мовленнєвого звукорозрізнення дитина сприймає (запам’ятовує, повторює) не те, що їй сказали, а те, що вона почула. Тобто « коза-коса» або « лист» перетворюється в «ліс». Винуватцем подібних прикрих порушень мовлення цілком може бути нерозвинений фонематичний слух. Тому, у роботі з дітьми із ЗНМ, потрібно приділяти багато часу з розвитку фонематичного слуху, при цьому полегшується дитиною процес освоєння правильної звуковимови, а в подальшому – читання та письма.

У роботі з розвитку фонематичного слуху досить ефективним методом є робота по удосконаленню немовленнєвого слуху. Немовленнєвий слух - сприйняття шуму води, вітру, звуків музики - за своїм походженням найбільш давній. Формуючись, складні психічні процеси залежать від більш елементарних функцій, які лежать в їх основі і складають «базу» для їх розвитку.

Дитина може навчитися говорити та мислити, коли починає сприймати та впізнавати природні, побутові та музичні шуми, голоси тварин, птахів та людей. При цьому розрізнення немовленнєвих звуків повинно обов’язково супроводжуватися розвитком почуття ритму. Щоб образ предмета, який звучить, був більш повним, і дитина могла здогадатися про нього, предмет потрібно розглядати, торкатися, брати в руки. Крім того, корисно виконувати вправи із закритими очима, аналізувати шуми тільки на слух, без опори на зір.

Нескладна система ігор дозволить продуктивно допомогти дитині оволодіти рідною мовою, уникнути можливих труднощів.

Гра «Наша коробочка шумно шумить» Потрібно взяти два комплекти невеликих коробочок, наповнити їх усіляким матеріалом, які, якщо потрясти, починають видавати різні звуки. У коробки можна насипати пісок, крупу, горох, паперові кульки, тощо. Взявши коробочку зі свого набору, потрясти її, дитина закриває очі, уважно прислухається, що звучить. Потім дитина бере свої коробочки та шукає, яка звучить аналогічно. Гра продовжується доти, доки не будуть знайдені всі пари. У цієї гри багато варіантів: дорослий трясе одну за одною декілька коробочок, дитина запам’ятовує та повторює задану послідовність різних звучань. Але не треба забувати мінятися ролями і обов’язково іноді спеціально помилятися. 

Гра «Чудо звуки» Потрібно з дітьми послухати аудіо записи природних звуків, шум дощу, дзюрчання струмка, шум лісу у вітряний день, морський прибій, голоси тварин тощо. Провести бесіду про почуті звуки: які схожі, чим відрізняються, де їх можна почути, які з них здаються знайомими. Починати треба з прослуховування та впізнавання добре знайомих звуків, потім близьких за звучанням. Слухайте звуки на прогулянці: взимку-скрипіння снігу під ногами, дзвін бурульок; навесні-щебетання птахів, шум вітру, дзюрчання струмка. Восени можна почути як шурхотять листочки, шум дощу. Влітку стрекочуть коники-стрибунці, дзижчать жуки, бджоли.

Гра «Відгадай, де подзвонили» Визначаємо спрямування звуків. Для цієї гри потрібен дзвіночок або інший предмет, який звучить. Дитина закриває очі. Педагог стоїть в стороні від неї і тихо дзвоне. Дитина повинна повернутися до того місця, звідки чується звук та із закритими очима рукою показати напрям, потім відкрити очі і перевірити себе. Можна відповісти на запитання «де дзвенить?» - зліва, попереду, зверху, справа, знизу. Складніший та веселий варіант - «піжмурки». Дитина - в ролі ведучого.  

«Відпрацювання ритміки» Логопед задає ритм, відстукує його рукою, наприклад: два удари – пауза - три удари. Дитина його повторює. Спочатку дитина бачить ваші руки, потім виконує цю вправу із закритими очима.

Варіанти гри:

• дитина повторює ритмічний малюнок правою, лівою рукою, обома руками одночасно, почергово (плеск або удари по столу);
• відтворює той самий ритмічний малюнок ногами;
• придумує свої ритмічні малюнки та контролює їх виконання.

Можливі шляхи виконання завдання: подовження та ускладнення ритму, відтворення звуків різної гучності всередині ритмічного малюнку.

Ритмічні структури можна записувати: слабкий удар - коротка вертикальна риска, сильний - довга вертикальна риска.

Гра «Голосно-тихо» Потрібно запропонувати дитині промовити голосний звук, склад або слово голосно, потім тихо, протяжно, потім відривно, високим голосом, низьким.

Варіанти гри: дорослий придумує або загадує якихось казкових героїв, потім домовляється хто з них як говорить, а далі розігруються невеликі діалоги, впізнавати героїв по голосу, мінятися ролями.

Гра «Відгадай, що звучало» У цій грі, потрібно проаналізувати з дітьми побутові шуми: скрипіння дверей, звук кроків, тікання годинника, шум води яка ллється, дзвін ложки об склянку, шелестіння сторінок, тощо. Діти повинні навчитися впізнавати їх звучання з відкритими та закритими очима, поступово потрібно привчати їх утримувати в пам’яті «голоси» всіх предметів, доводячи їх кількість з одного-двох до семи-десяти.

Гра «Камертон» Запропонувати дитині промовляти по складах будь-який віршований текст та одночасно відстукувати його ритм за правилами: відстукуються склади (кожний склад-один удар), на кожному слові, включаючи прийменники, рука або нога міняються.

Гра «Підбери іграшку або картинку» Логопед стукає (шарудить, дзвоне, грає на музичному інструменті), а дитина вгадує, що ви робили, що звучало, та підбирає відповідну картинку, іграшку. Про правила гри потрібно заздалегідь домовитись.