на № ___ від
Міністерство освіти і науки,
молоді та спорту
Автономної Республіки Крим
управління (департаменти)
освіти і науки обласних,
Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій
Про визначення
завдань
працівників
психологічної служби
системи
освіти в умовах інклюзивного
навчання
Міністерство освіти і науки,
молоді та сорту України інформує, що під час проведення 20-21 листопада 2012
року у місті Дніпропетровську Всеукраїнської науково-практичної конференції "Мультидисциплінарний
підхід як методологічна основа інклюзивної освіти" працівниками
психологічної служби системи освіти обговорено низку проблемних питань щодо психологічного
супроводу та соціально-педагогічного патронажу дітей з особливими освітніми
потребами в умовах інклюзивного навчання.
З метою забезпечення оптимального виконання
функцій працівників психологічної служби визначено наступні завдання діяльності
практичного психолога, соціального педагога, керівника психологічною службою
міста (району) у роботі з дітьми в умовах інклюзивного навчання, що додаються.
Просимо
зміст листа довести до відома керівників обласними центрами (кабінетами) практичної психології і
соціальної роботи, директорів загальноосвітніх навчальних закладів та організовувати
діяльність відповідних працівників психологічної служби з урахуванням наведених
нижче завдань. У своїй діяльності керівникам звернути увагу на недопущення
делегування працівникам психологічної
служби функцій та завдань, які належать до компетенції інших спеціалістів.
Додаток: на 3 арк.
Заступник Міністра
Б.М. Жебровський
Луценко І.В.
Панок В.Г.
481 47 65
Додаток до листа
МОНмолодьспорту
від________ №_____
Завдання керівника
психологічної служби району (міста)
щодо організації
інклюзивного навчання у загальноосвітньому
навчальному закладі.
1.
Організація та забезпечення діяльності районних (міських) методичних об’єднань
практичних психологів і соціальних педагогів з проблем психологічного і
соціально-педагогічного забезпечення інклюзивної освіти із залученням до цієї
роботи фахівців ПМПК, вчителів-дефектологів, логопедів, науковців.
2.
Здійснення методичного контролю (супервізії) за діяльністю фахівців психологічної
служби, що беруть участь в організації інклюзивного навчання.
3.
Планування та інше організаційне забезпечення підвищення кваліфікації
працівників психологічної служби, що беруть участь організації інклюзивного
навчання.
4.
Збір, науково-методична експертиза, узагальнення і розповсюдження передового
досвіду роботи практичних психологів і соціальних педагогів в умовах
інклюзивного навчання.
5.
Організація і проведення у навчальних закладах працівниками психологічної
служби просвітньої роботи з підвищення психологічної культури вчителів, батьків
і учнів з метою попередження стигматизації і дискримінації дітей, що мають
особливі освітні потреби.
Завдання практичного
психолога щодо організації інклюзивного навчання загальноосвітньому навчальному
закладі
1.
Виявлення дітей, у яких виникають труднощі у навчанні,
спілкуванні та взаємодії з оточуючими; визначення причин цих труднощів; при
потребі, скерування до відповідних фахівців з метою встановлення причин та
надання допомоги.
2.
Виявлення причини соціального неблагополуччя або затримки
у розумовому розвитку дитини шляхом спостережень, аналізу навчальної
документації, проведення консиліумів з вчителями.
3. Проведення спостереження за
дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів
та потреб.
4. Участь,
у межах своєї компетенції, у складанні розгорнутої психолого-педагогічної
характеристики на дитину та її
індивідуального плану розвитку.
5.
Участь в підготовленні документів для розгляду на засіданнях
психолого-медико-педагогічних консультацій.
6.
Ознайомлення з висновками і рекомендаціями психолого-медико-педагогічних
консультацій щодо організації навчання дитини та надання їй додаткових послуг; розробка
індивідуального плану корекційно-розвиткової роботи.
7.
Участь у розробці необхідної адаптації навчальних матеріалів, підходів, а саме,
надання рекомендацій педагогам щодо врахування особливостей
навчально-пізнавальної діяльності дитини при визначенні форм і методів роботи з
нею.
8.
Сприяння створенню позитивного мікроклімату в колективі, проведення заходів,
спрямованих на профілактику стигматизації і дискримінації у шкільному оточенні,
формування дружнього та неупередженого ставлення до дитини з особливими
освітніми потребами.
9.
Надання у межах своєї компетенції консультативно-методичної допомоги педагогам
у роботі з дитиною.
10. Налагодження
співпраці з фахівцями, які безпосередньо працюють з дитиною з особливими
освітніми потребами та приймають участь у розробленні індивідуальної програми
розвитку.
Завдання соціального
педагога щодо організації інклюзивного навчання загальноосвітньому навчальному
закладі
1.
Захист і забезпечення прав і свобод дитини з особливими
освітніми потребами в умовах навчального закладу та під час перебування дитини
в сім’ї.
2.
Виявлення дітей, у яких виникають труднощі спілкуванні та
взаємодії з оточуючими або які проживають у сім’ях, які опинилися у складних
життєвих обставинах.
3.
Визначення
соціальних питань, які потребують негайного вирішення причин та труднощів; при
потребі, скерування до відповідних фахівців з метою надання відповідної допомоги.
4.
Визначення статуту дітей з особливими освітніми потребами
в колективі, надання рекомендацій класоводу, класному керівникові щодо шляхів ефективної
інтеграції такої дитини в колектив однолітків, формування позитивного
мікроклімату в дитячому колективі.
5.
Поширення інформації про засади інклюзивного навчання
серед педагогів, батьків, дітей з метою формування дружнього та неупередженого
ставлення до дитини з особливими освітніми потребами.
6.
Участь у складанні розгорнутої психолого-педагогічної
характеристики на дитину та її індивідуального плану розвитку; участь в роботі
психолого-педагогічного консиліуму.
7.
Забезпечення дитини з особливими освітніми потребами та
її батьків інформацією про інфраструктуру позашкільних навчальних закладів у
мікрорайоні, місті, селі, сприяння щодо участі дитини в гуртках, секціях з
урахуванням її можливостей.
8.
Представлення інтересів дитини з особливими освітніми
потребами у відповідних органах і службах.
