четверг, 19 февраля 2015 г.

інтернет-конференції

Матеріали інтернет-конференції (оф-лайн)  на тему 

«Інновації в логопедії»    від  19.02.2015р.

Логоритмічне заняття «Драматизація казки «Чому зайчик захворів»



Вчитель логопед
ДНЗ «Сонечко» м. Бучача
Чіхман Л.М.


Мета: Вправляти дітей у вживанні поставлених та автоматизованих звуків на мовленнєвому матеріалі.
Вчити їх брати участь в інсценуванні віршованих казок, за допомогою образів звірят, розвивати пізнавальну активність, інтонацію, силу голосу, мовне дихання, артикуляційну моторику, пам’ять, мислення, фонематичний слух, збагачувати словниковий запас. Вчити добирати ознаки дієслів до іменників.
Продовжувати роботу над розвитком точності і чіткості рухів, загального м’язового тонусу.
Виховувати самостійність, доброзичливість, слухняність, бережливе ставлення до свого здоров’я, почуття дружби та взаємодопомоги, позитивно відноситись до логоритмічних занять.
Хід заняття
Діти! Сьогодні до нас завітало багато гостей, тож давайте привітаємо їх і покажемо як ми вміємо працювати на наших заняттях, а також гратись і веселитись.
Діти:Вітання-гімнастика
Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, небо блакитне!
«Доброго ранку в небі пташки!»
«Доброго ранку гості і ми!»
Логопед:
Ми вам раді, люди добрі!
Ми вітаєм щиро вас
І запрошуєм ласкаво
На заняття всіх до нас.
А тепер будьте уважні і слухайте мене.
Девіз заняття: В кожнім роті є язик
Та не всіх він слухать звик
А щоб він слухняним став

Треба знати кількі вправ.
Артикуляційна гімнастика,
Ранок вітаються усмішкою губи.
(«Усмішка»)
Потім ретельно почистимо зуби: вправо і вліво, вгору і вниз...
(«Чистимо зуби»)
Чисті вже зуби? Ану, покажіть?
Сніданок готовий, зварений чай - Чашечку швидко свою підставляй.
(«Чашечка»)
Нам наливають гарячого чаю - тож постудити ми його маєм.
(подути на кінчик широкого язика).
На блюдечко нам млинці накладають,
(Млинець)
варенням солодким їх поливають.
Та мусимо, діти, ми пам’ятати,
Що треба повільно й ретельно жувати.
(«Жуйка»)
Поїли смачних із варенням млинців?
Тож губи оближемо.
(«Смачне варення»)
Всі молодці!
Відгадайте загадку?
Кружляє ніжний білий пух,
Міняє Зайчик свій кожух,
Вдягає Лиска рукавички,
Співають весело синички,
Ведмідь в барлозі вже дріма.

Яка пора, скажіть... (Зима).
-                       То яка зараз пора року?


ПІСНЯ ПРО ЗИМУ
-                       Зима (яка?) - сувора, сніжна, довга, морозна, тепла, холодна.
-                       Сніг (який?) - білий, холодний, пухнастий.
-                       Лід (який?) - твердий, слизький, прозорий, холодний.
-                       Сніжинки (які?) - білі, маленькі, холодні, пухнасті.
Сніжинки взимку що роблять?
-                       падають, в’ються, кружляють, іскряться, блищать, топляться.
Вирам на дихання «Сніжинка»
Давайте, зараз візьмемо сніжинки і подуємо на них.
Сніжинки поволі на землю літали,
Діти дмухали і їх закрутили.
Сніжинки в танку закружляли,
А потім на землю легенько лягали.
То давайте про сніг заспіваємо пісеньку
Пісня «Снігу, білий сніжку»
(імітація рухів)
Ви дуже гарно заспівали пісеньку про сніг.
Який сніг на дотик?
Чи можна сніг брати в руки?
А їсти можна?
А я знаю одного зайчика, який не слухав нікого, досхочу бігав по двору, та ще біленький сніг лизав, холодну воду пив.
-                       Аз вами, діти, такого не бувало?
-                       ні; так.
А щоб не траплялося так із вами То потрібно слухатися мами.
Ведуча:
-                       В тепленькій хатці,

Що стояла під сосною, влітку, восени, зимою.
Жив собі маленький зайчик жвавий, спритний побігайчик,
Але трапилась біда Простудився, чхає, кашляє.
Зайчиха:
-                       Зайчик, любий, що з тобою?
Носик мокрий, весь тремтиш Хусточкою швидко носик ти утри.
Зайчик:(плаче і говорить)
-                       В мене хусточки немає,
А вже більше півдня чхаю,
Все апчхи, апчхи, апчхи,
За які оце гріхи?
Зайчиха:
-                       Добре, дам тобі хустинку Лягай спати під перинку Розкажи мені, не крийся,
Де ти, друже, простудився?
Зайчик:
-                       Вчора випив перший сніг Я на вулицю побіг,
Думав я, що сніг смачний,
Солоденький, запавший,
Спробував його на смак Зрозумів, що це не так.
Зайчиха:
-                       Друже, сніг не можна їсти Це не цукор, і не тісто.

Сніг холодний і брудний,
І ніскільки не смачний.
Ведуча:
-                                          Недалеко на галяві, дві подружки-білочки гуляли і вирішили зайти у гості до зайчика.
І і ІІ Білочки:
-                    Що це друже, що з тобою?
Зайчик:
В мене горлечко болить.
Вуха, хвостик - все тремтить,
Треба шапку надівати Шарфиком горло обмотати.
ІІ Білочка:
-                    Я тобі допоможу Шапку й шарфика знайду.
Мене добре зігріває Моя шубка хутряна,
І тому зимові дні,
Мені зовсім не страшні.
І Білочка:
-                    А я швиденько побіжу лікаря викликати.
Ведуча:
-                    Про зайчикові горе почули і інші лісові мешканці.
Лисичка:
-                    У зайчика горечко,
Заболіло горлечко,
Він холодну воду пив,
По морозу він ходив.
Мишка:
Не пий зайчику води
По морозу не ходи,
тепло одягайся,
В чобітки взувайся, (чоботи).
 Ведуча:
-                      А ось і білочка іде,
З собою лікаря веде.
Лікар:
Хто хворіє, що болить?
А це зайчик тут лежить,
Покажи свій язичок,
Ну такий у всіх діток
Міряю температуру,
Зараз випишу мікстуру.
Де ж це зайчик застудився.
Звірі:(разом)
-                      Снігу, снігу він наївся.

Лікар:
Хто підкаже із малят,
Чим нам зайчика лікувать?
Білочка:
Треба пити чай з малини,
Меду, м’яти і калини.
Зайчик:
Нема в мене малини,
Ні м’яти, ні калини.
І меду теж нема, (плаче)
Заходить ведмедик приносить мед.
Ведмедик:
Не журися зайчику,
Друзі в тебе є,
Вони тобі допоможуть,
Виручать з біди.
Ведуча:
Зайчику, поки ти будеш лікуватися, твої друзі хочуть тебе розвеселити.
Їжачок:
Я маленький їжачок ,
В мене сіра спинка Як згорнувся у клубок,
Буду весь із колючок.
Ну, разом грати І зайчика розвеселяти.
Гра: «Ми у лісі були».
Ведуча:
Знаєш, зайчику, щоб не хворіти, треба займатись спортом, кожен ранок робити зарядку.
Ведмедик:
Щоб міцним зробити тіло,
Тренуватись треба вміло
Спробуй разом з нами,
Танець: «Бугі-вугі».
Лікер:
Я бачу, що наше лікування тобі допомогло, температури немає, і горло не болить.
Зайчик:
-                     Ура! Я здоровий,
Навіть можу вам пісню заспівати.
Пісня зайчика
Ведучі:
Всі запам’ятаймо, друзі дорогі,
Що буває важко інколи в житті
Коли сам долаєш труднощі важкі
Тож проходять вчасно, друзі до вас у ці дні.
 Пісня про дружбу
Ведуча:
Справді друзі, без друзів дуже важко жити на світі, а щоб мати гарних друзів, треба самому бути добрим, чуйним, готовим завжди прийти на допомогу іншому, так як сьогодні ви показали це у казці.
-                  Всі молодці.
Заняття закінчилося.
Давайте попрощаємось із гостями.
-                  До побачення!

Інноваційні підгоди в логопедичній корекції з подоланням порушень фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення у дошкільників



Вчитель логопед
ДНЗ «Світлячок» м. Бучач
Бойчук Г.М.

Вади звуковимови з проявами недорозвинення фонематичного сприймання найбільш поширені серед дітей дошкільного віку. Проблема розвитку особливостей фонематичних процесів, їх діагностика та корекція у дітей з вадами мовлення була предметом дослідження таких науковців як Р. Левіна, Р. Лалаєва, Н. Чевельова, М. Савченко, Є. Соботович, В. Тищенко, В Орфінська та багатьох інших.
Однак, ця проблема залишається і надалі предметом зацікавленості науковців та практиків. Зокрема, є необхідність вивчення оптимальних термінів засвоєння дітьми з різними порушеннями мовлення окремих завдань по формуванню фонематичних процесів. Своєчасна допомога дитині в подоланні внад фонематичного розвитку сприятиме значному піднесенню ефективності логопедичної роботи з дошкільниками, розвиватиме у них "чуття" мовлення. Щоб опанувати грамоту, треба не лише чути і вміти вимовляти окремі слова й звуки, з яких вони складаються, а й мати чітке уявлення про звуковий склад слова.
Недорозвинення фонематичних процесів та функцій негативно впливає на всі сторони мовлення дитини. Без повноцінного сприймання фонем, без чіткого їх розрізнення неможлива правильна вимова, що у майбутньому спричиняє гальмування розвитку лексики, граматики, перешкоджає успішному оволодінню читанням і письмом. З цього випливає мета мого дослідження - найти необхідні та доцільні методи, прийоми і способи, якідопомогли б коригувати порушення фонетико-фонематичних процесів у дітей.
За результатами аналізу змісту методик корекції фонематичних процесів у дошкільнят та молодших школярів (М. Савченко, Є.Соботович, С. Макарова, Каше та ін.) мною була розроблена методика для виправлення вад фонематичних процесів у дошкільників 4 -5 річного віку з фонетико - фонематичним недорозвиненням мовлення.
Для того, щоб навчити дітей слухати і чути звуки, розрізняти їх між собою, я  намагалася здійснювати розвиток фонематичних процесів уже на найперших етапах логопедичної роботи. Програма корекції фонематичних процесів у дітей з ФФН проводилася мною поетапно. На першому підготовчому етапі роботи з дітьми по розвитку фонематичних процесів мною  була проведена система роботи з немовними звуками. Другий етап  моєї роботи мав на меті ознайомити дітей з голосними звуками та завдяки підібраним іграм і вправам на розвиток фонематичних процесів, навчити виділяти заданий звук серед інших звуків з опорою на слухове сприймання, спільний звук у словах - назвах малюнків запропонованих дітям, визначати місце потрібного звука у словах. На третьому етапі роботи з дітьми була проведена робота на вивчення та розпізнавання проривних приголосних звуків [п] - [б], [т] - [д], [к][ґ] . На відміну від попереднього етапу, робота на цьому етапі проходила повільніше, заняття на певну групу звуків проводилися від 1 до 2, а інколи і 3 тижнів. Поясненням цього були труднощі у засвоєнні дітьми, як правильної артикуляції цих звуків, так і розрізненні їх у словах.
Робота, яку я, проводила з дітьми, проходила у формі занять. Для того, щоб визначити, яку структуру будуть мати мої заняття, для порівняння я проаналізувала структури занять, які пропонуються різними вченими.
У роботі з дітьми, які мають недоліки у фонематичному сприйманні та порушену звуковимову Т.Я.Гайван, С.М.Макарова пропонують структуру заняття, яка включає тему і мету заняття, далі йдуть такі його частини: 1) формування звуковимови; 2) розвиток фонематичного сприймання, навчання грамоти; 3) формування граматичного ладу мовлення.
Така структура заняття допомагає організувати з дітьми цілеспрямовану роботу на подолання наявних у них вад фонетико- фонематичного характеру.
М.В.Артюх логопедичну допомогу дітям рекомендує надавати в процесі проведення занять, які мають чітко визначену тему, мету та забезпеченні необхідним обладнанням. Наступні (основні) частини заняття розміщенні у чіткій послідовності: 1) знайомство з частинами артикуляційного апарату; 2) виконання артикуляційних вправ для сприймання звуків; 3) розвиток слухової уваги на немовних звуках; 4) розвиток фонематичного аналізу та синтезу; 5) розвиток логічного мислення; 6) підбиття підсумків заняття, оцінювання роботи дітей; 7) домашнє завдання.
Запропонована М.В.Артюх структура заняття з дітьми, є досить насиченою різними видами роботи, а це, безумовно допомагає забезпечити позитивний результат у подоланні порушень і фонетичних, і фонематичних.
Привернула мою, увагу структура заняття, розроблена А.Є. Журавльовою та В.В. Федієнко, яку пропонується проводити за такою схемою: 1) гімнастика для пальчиків; 2) робота на розвиток мовного дихання та голосу; 3) робота з вправами для губ та язика; 4) вправи з мовним матеріалом; 5) аналіз артикуляції;
6)                  підсумки заняття.
Перший розділ у даній структурі, гімнастика для пальчиків, стоїть не випадково, бо доведено, що вправи на розвиток дрібної моторики позитивно впливають на розвиток звуковимови та загальних інтелектуальних здібностей дитини. Як вказують автори пропонованої структури, послідовність роботи підібрано так, щоб максимально добитися успіхів у виправленні недоліків і витратити на це мінімум зусиль.
Опрацьовані методичні джерела, дають підстави говорити про те, що кожна структура заняття має свої особливості та ставить певні завдання, які в процесі того ж таки заняття певним чином виконуються.
Тому мною була розроблена власна модель заняття, яку я сформувала на основі опрацьованих методичних джерел, що містили різні варіанти занять з різним наповненням їх структурними компонентами. Моя структура заняття виглядає наступним чином:
Тема: "Звук і буква"
Мета: Вчити правильні артикуляції звука; розвивати фонематичний слух, вміння чути і виділяти звук на початку слова; ознайомити зграфічним зображенням букви.
Обладнання: Індивідуальні дзеркальця, муляж - артикуляційний профіль звука, набір предметних картинок, матеріал для розвиткудрібної моторики.  
Хід заняття
I.                    Вивчення артикуляцій звука :
а)   виконання вправи з фонетичної ритміки;
б)   робота з індивідуальними дзеркальцями: діти вчать свій ротик, губи.
II. Розвиток фонематичного сприймання та диференціація звуків ізольовано та у словах:
а)   проведення гри на розпізнавання потрібного звука серед інших звуків "Впіймай потрібний звук";
б)   проведення гри на визначення спільного звука у картинках що
пропонуються та визначення у них першого звука "Знайди потрібний малюнок".
III.               Ознайомлення з графічним зображенням букви І:
а)   прослухати віршик про букву:
б)   викладання букви з горошинок;
в)   друкувати букву за зразком.
IV.     Закріплення уявлень про фонему, її звучання у слові та її графічне зображення:
а)   проведення гри "Виправ помилку";
б)   проведення гри "Асоціація".
V.  Підсумок заняття.
На першому підготовчому етапі роботи з дітьми по розвитку фонематичних процесівмною була проведена система роботи з немовними звуками. За допомогою спеціально підібраних вправ та ігор, у яких використовувалися різні іграшки, що можуть звучати, навколишні звуки, звуки тварин, різноманітні звуконаслідування, записані на магнітофонній стрічці, я навчила дітей розпізнавати та співвідносити звуки з джерелом їх звучання, визначати напрям звучання звуків, кількість їх звучань. У процесі тих ігор та вправ, які проводилися мною з дітьми на цьому етапі усі умови їх виконання чітко визначалися, зрозуміло і доступно пояснювалисядітям. Спочатку я проводила ігри на визначення джерела звуків. Джерелом звуків були різні іграшки, що звучать, голоси тварин, шуми, якими супроводжуються різні види роботи, шуми, якими супроводжуються різні дії, що їх виконують діти, записані на магнітофонній стрічці , інші виголошені логопедом чи дітьми звуконаслідування. Далі проводилися ігри в ході яких, діти навчалися визначати кількість звучань, їх напрям та висоту. Для розвинення інтересу, у процесі виконання цих завдань пропонувалося виконувати їх по-різному.
Другий етап моєї роботи мав на меті вивчення правильної артикуляції голосних звуків та розвитку фонематичних процесів, де поряд з цим я ознайомила дітей з графічним зображенням відповідних букв, що позначають відповідні звуки. Краще засвоїти артикуляцію голосних звуків (крім артикуляційних вправ) допомогли вправи з фонетичної ритміки, які допомагали зняти м’язову напругу під час вимови звуків, подолати в’ялість та пасивність артикуляційних органів, досягти чистого мовного звука без  патології, а також виробити почуття ритму та організованості. Наступним кроком у роботі з дітьми було введення вправ та ігор, спрямованих на розвиток функцій фонематичного сприймання. Виконання таких ігор навчає дітей наслідувати мовні звуки, виділяти заданий звук серед інших звуків з опорою на слухове сприймання, виділяти склади із заданим звуком, розрізняти слова- пароніми. На цьому етапі роботи я проводила також ігри на розвиток фонематичних уявлень. За допомогою цих ігор розвиваються вміння дітей виділяти спільний звук у запропонованих назвах малюнків, у серії слів, що пропонуються послухати, придумати самостійно слова із спільним звуком. Не менш важливими для розвитку фонематичних процесів є й ігри на розвиток фонематичного аналізу, які проводяться з дітьми на визначення першого й останнього звука в слові.
Після проведеної роботи на вивчення та розрізнення голосних звуків я підводила дітей до висновку про те, що голосні звуки утворюються за участю голосу і наголошується той факт, що кожному із голосних звуків властива своя індивідуальна вимова, яку непотрібно одну із одною плутати.
Цікавими та не важкими виявилося завдання знаходити серед написаних букв потрібну дітям букву (крім того викликало велике зацікавлення при його виконанні) та асоціювати графічне зображення букви з предметами оточуючого середовища.
Доречними були віршовані рядочки, які допомагали дітям співставляти ці зображення зі знайомими для них предметами.
На третьому етапі роботи діти опановували правильну артикуляцію приголосних звуків за допомогою артикуляційних вправ, вправ з фонетичної ритміки, які крім цього, дозволяли долати пасивність, м’язову напругу під час вимовляння звуків, що вивчалися на занятті, і не менш важливо - створювали позитивну атмосферу, згуртовували та організовували дітей. Завдання для розвитку фонематичних процесів подавалися в мовних вправах та іграх. В ігровій формі, наслідуючи проривні приголосні звуки зі звуками оточення, діти у такий спосіб закріпили вимову цих звуків ізольовано. Великий інтерес викликали у цієї групи дітей завдання на розвиток дрібної моторики, коли із лічильних паличок, кольорових ґудзиків чи горошинок потрібно було викласти графічне зображення букви, що позначала звук, який вивчався. Помітною була їх зацікавленість під час завдань знайти потрібну букву серед інших, домалювати потрібний елемент, якого не вистачало. З такими завданнями діти справлялися майже завжди самостійно (допомога дорослого була незначною), і це відповідно було їх стимулом до роботи. Корисним і водночас захопливим виявився прийом застосування жартівливих чистомовок у нашій роботі з дітьми. У процесі їх вивчення діти закріплювали вивченні звуки, на матеріалі чистомовок краще дітьми розрізнялися потрібні звуки. Такий нескладний прийом, крім того, знімав напруження під час занять, допомагав тренувати пам'ять дітей.
Рівень засвоєння навчального матеріалу дошкільнятами з ФФН 4-5 років залежить не тільки від структури порушення фонематичних процесів, але і від рівня їхнього недорозвитку. Зокрема, низький рівень засвоєння навчального матеріалу спостерігався у дітей зі змішаним типом порушення фонематичних процесів, а середній та високий — у дітей з акустико-фонематичним та артикуляційно-фонематичним типом порушення.
Також я визначила, що в середньому дошкільнята з ФФНМ середнього віку засвоюють навчальний матеріал про фонеми та букви що їх позначають впродовж двох тижнів протягом яких проводиться в середньому шість занять.
Розроблений мною комплекс занять, ефективний для застосування з метою корекції в дошкільників середнього віку з фонетико- фонематичним недорозвиненням мовлення і може використовуватися логопедами дошкільних закладів.
Список використаних джерел
1.   АртюхМ.В. Логопедична допомога дітям з фонетико- фонематичними вадами мови. Методичні рекомендації. - К. 6 ІЗМН, 1996.-35 с.
2. Гаврилова Н.С. Нейропсихологічна структура та механізми порушення фонематичних процесів у дітей з дислалією, ринолалією та дизартрією.//Збірник наукових праць Кам’янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка / За ред. О.В. Гаврилова, В.І. Співака. - Вип. XV. Серія: соціально-педагогічна. - Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2010. -С. 120-127.
3. Гайван Т.Я., Макарова С.М. Логопедична робота з дітьми (із загальним недорозвитком мовлення) ( Комплекс матеріалів для логопедичних занять). -X.: Веста: Вид-во "Ранок", 2008. - С. 184.
4.  Журавльова А., Федієнко В. Домашня логопедія. - X.: ВД "Школа", 2006.- 112 с.