Навчання дітей з особливими потребами здійснюється за навчальними планами, програмами,
підручниками, посібниками,
рекомендованими Міністерством освіти і науки України для відповідних типів загальноосвітніх закладів, або за індивідуальними програмами. Найважливіші корекційні вміння
учителя, в класі
якого діти з психофізичного розвитку:
Ø вміння бачити відхилення в розвитку дитини;
Ø провести педагогічну діагностику
разом з дефектологом і психологом;
Ø спрогнозувати
шляхи подальшого розвитку
дитини з урахуванням наявного дефекту;
Ø попередити
виникнення порушень розвитку вторинних відхилень;
Ø визначити загальні і конкретні завдання корекційного
навчання і виховання;
Ø планувати окремі види корекційної роботи;
Ø враховувати
в навчально-виховному процесі характерні для дітей з особливостями
психофізичного розвитку можливості і
фактори компенсації, використовувати їх в корекційній діяльності;
Ø відбирати
і застосовувати необхідні
для вирішення корекційних завдань
методи, прийоми і
засоби навчання, виховання, діагностики,
корекції, компенсації;
Ø створювати
корекційні умови виховання,
навчання, розвитку і соціальної
адаптації дітей з особливостями
психофізичного розвитку для
засвоєння ними інтелектуального і
морального досвіду в
поєднанні з засвоєнням мови і мовлення;
Ø формувати
позитивну мотивацію участі в корекційній
роботі у дітей з особливостями розвитку і виховувати в
них оптимізм, бачення
життєвої перспективи, відчуття
успіху;
Ø визначати
результативність корекційної роботи
на всіх етапах педагогічної
діяльності;
Ø свідомо
і критично управляти
своєю корекційною діяльністю;
Ø працювати
в тісному контакті
з фахівцями: дефектологом,
психологом, логопедом, медичними
працівниками, а також з батьками.
Ø Корекційна
робота повинна бути
направлена на корекцію всієї особистості.
В корекційній роботі поряд з спеціальними
вправами необхідні вправи на:
o
зміцнення
м'язів кисті руки, дрібної моторики пальців
рук;
o
розвиток
орієнтування в просторі;
o
розвиток пам'яті;
o
розвиток мислення;
o
розвиток
мовлення.
Для ефективної роботи з дітьми з особливими
освітніми проблемами потрібно знати і орієнтуватися на такі рекомендації:
1.
Варто створити для роботи спокійну атмосферу:
–
міміка та пантоміміка
(жести) відіграють важливу
роль в установленні контактів;
–
жести мають носити
відкритий доброзичливий
характер;
– не слід
перехрещувати руки на
грудях, ховати їх за
спину або у кишені.
2. Варто намагатися
налагодити доброзичливий,
партнерський контакт:
– свою
роботу треба починати з усмішки;
– ні в
якому разі не
можна настроюватись на
почуття
жалю
або зверхності, тим паче нехтувати
дитиною -ваше обличчя і жести вас
видають.
3.
Дитина-інвалід має своє психологічне життя:
– потрібно
коректно увійти у внутрішній світ дитини;
–
треба м'яко зацікавити
дитину у грі
або іграшці, завданні;
– варто використовувати дидактичні
ігри, роздатковий матеріал, мозаїку, конструктор та інше;
– у процесі
гри доцільно включати елементи корекції
– порушень
мовлення;
–
дитина-інвалід піддається впливу страхів більше, ніж здорова;
– варто
повсякчас підбадьорювати дитину;
–
слова «не вмієш»,
«злякався», «у тебе
не вийде» потрібно виключити з розмови;
–
варто постійно тримати
дитину у полі
зору, стежити за
її реакціями: напруженість,
стереотипні рухи, невдоволені репліки мають бути поміченими;
– слід бути
насторожі, якщо дитина
голосно сміється, співає, залишаючись напруженою;
–
іноді можуть виявлятися
сексуальні нахили дитини.
Для того, щоб корекційна спрямованість навчання
дітей з особливостями психофізичного розвитку дала позитивні
результати, вчитель повинен
знати наскільки вона
ефективна, тобто користовуватися такими критеріями, як:
§ якісне і кількісне полегшення структури дефекту;
§ виправлення
недоліків і перехід до скоригованої вади,
до позитивних можливостей дитини;
§ підвищення
рівня актуального розвитку
і, як наслідок, збільшення зони найближчого
розвитку;
§ свідоме
користування дітьми набутим досвідом;
§ накопичення
і позитивна зміна
властивостей особистості.
Під час практичного виконання завдання стараюсь, щоб кожен вихованець
виконав завдання до кінця. При необхідності надаю індивідуальну допомогу.
Загальна допомога полягає у коротких зауваженнях: „Подумай”, „Не
спіши”, „Пригадай”, у схваленні наміру, найнезначніших позитивних результатів
та досягнень у роботі. Наприклад:
·
„Старайся! Будь уважним!”
·
„Ти можеш більше”
·
„Не сумуй у тебе все вийде”
·
„Доклади більше старань”
·
„Я рада, що ти правильно зрозумів”
·
„З успіхом тебе”
·
„Ти вмієш правильно
висловлюватися”
·
„Ти багато вже вмієш”
·
„Чудово! Молодець!”
·
„Ми гордимося твоїми
досягненнями”.
Організовуючи різноманітні види трудової діяльності, я формую у своїх
вихованців позитивне ставлення до праці за допомогою переконань, мотивації,
завдань. З цією метою проводжу такі бесіди:
·
„Кожній речі – своє місце”
·
„Землю прикрашає сонце, а людину
праця”
·
„Життя – це праця, а праця – наше
багатство”
·
„Біля джерел бережливості”
·
„Краса і затишок жилої кімнати” та
інші.
Тому важливою умовою формування діяльності в учнів допом.школи на заняттях з трудового навчання є керівництво процесом засвоєння кожного
етапу (аналізу, планування, організації, практичного виконання,
самоконтролю), послідовного їх здійснення під час виготовлення будь-яких
об’єктів праці, а це і є основою корекції та розвитку всіх основних сфер
психофізичного розвитку учнів з особливими потребами у навчанні та
вихованні.
Підготувала вчитель
Ридодубівської ЗОШ І-ІІ ступенів
Солтис Ірина Андріївна
Немає коментарів:
Дописати коментар