Вчитель
логопед
ДНЗ
«Сонечко» м. Бучача
Чіхман
Л.М.
Мета: Вправляти дітей у
вживанні поставлених та автоматизованих звуків на мовленнєвому матеріалі.
Вчити їх брати участь в
інсценуванні віршованих казок, за допомогою образів звірят, розвивати
пізнавальну активність, інтонацію, силу голосу, мовне дихання, артикуляційну
моторику, пам’ять, мислення, фонематичний слух, збагачувати словниковий запас.
Вчити добирати ознаки дієслів до іменників.
Продовжувати роботу над
розвитком точності і чіткості рухів, загального м’язового тонусу.
Виховувати самостійність,
доброзичливість, слухняність, бережливе ставлення до свого здоров’я, почуття
дружби та взаємодопомоги, позитивно відноситись до логоритмічних занять.
Хід заняття
Діти! Сьогодні до нас
завітало багато гостей, тож давайте привітаємо їх і покажемо як ми вміємо
працювати на наших заняттях, а також гратись і веселитись.
Діти:Вітання-гімнастика
Доброго ранку, сонце
привітне!
Доброго ранку, небо
блакитне!
«Доброго ранку в небі
пташки!»
«Доброго ранку гості і ми!»
Логопед:
Ми вам раді, люди добрі!
Ми вітаєм щиро вас
І запрошуєм ласкаво
На заняття всіх до нас.
Девіз заняття: В кожнім роті
є язик
Та не всіх він слухать звик
А щоб він слухняним став
Треба знати кількі вправ.
Артикуляційна
гімнастика,
Ранок вітаються усмішкою
губи.
(«Усмішка»)
Потім ретельно почистимо
зуби: вправо і вліво, вгору і вниз...
(«Чистимо зуби»)
Чисті вже зуби? Ану,
покажіть?
Сніданок готовий, зварений
чай - Чашечку швидко свою підставляй.
(«Чашечка»)
Нам наливають гарячого чаю -
тож постудити ми його маєм.
(подути на кінчик широкого
язика).
На блюдечко нам млинці
накладають,
(Млинець)
варенням солодким їх
поливають.
Та мусимо, діти, ми
пам’ятати,
Що треба повільно й ретельно
жувати.
(«Жуйка»)
Поїли смачних із варенням
млинців?
Тож губи оближемо.
(«Смачне варення»)
Всі молодці!
Відгадайте загадку?
Кружляє ніжний білий пух,
Міняє Зайчик свій кожух,
Вдягає Лиска рукавички,
Співають весело синички,
Ведмідь в барлозі вже дріма.
Яка пора, скажіть... (Зима).
-
То яка зараз пора року?
ПІСНЯ ПРО ЗИМУ
-
Зима (яка?) - сувора, сніжна, довга, морозна, тепла, холодна.
-
Сніг (який?) - білий, холодний, пухнастий.
-
Лід (який?) - твердий, слизький, прозорий, холодний.
-
Сніжинки (які?) - білі, маленькі, холодні, пухнасті.
Сніжинки взимку що роблять?
-
падають, в’ються, кружляють, іскряться, блищать, топляться.
Вирам на дихання «Сніжинка»
Давайте, зараз візьмемо
сніжинки і подуємо на них.
Сніжинки поволі на землю
літали,
Діти дмухали і їх закрутили.
Сніжинки в танку закружляли,
А потім на землю легенько
лягали.
То давайте про сніг
заспіваємо пісеньку
Пісня «Снігу, білий сніжку»
(імітація рухів)
Ви дуже гарно заспівали
пісеньку про сніг.
Який сніг на дотик?
Чи можна сніг брати в руки?
А їсти можна?
А я знаю одного зайчика,
який не слухав нікого, досхочу бігав по двору, та ще біленький сніг лизав,
холодну воду пив.
-
Аз вами, діти, такого не бувало?
-
ні; так.
А щоб не траплялося так із
вами То потрібно слухатися мами.
Ведуча:
-
В тепленькій хатці,
Що стояла під сосною,
влітку, восени, зимою.
Жив собі маленький зайчик
жвавий, спритний побігайчик,
Але трапилась біда
Простудився, чхає, кашляє.
Зайчиха:
-
Зайчик, любий, що з тобою?
Носик мокрий, весь тремтиш
Хусточкою швидко носик ти утри.
Зайчик:(плаче
і говорить)
-
В мене хусточки немає,
А вже більше півдня чхаю,
Все апчхи, апчхи, апчхи,
За які оце гріхи?
Зайчиха:
-
Добре, дам тобі хустинку Лягай спати під перинку Розкажи мені, не
крийся,
Де ти, друже, простудився?
Зайчик:
-
Вчора випив перший сніг Я на вулицю побіг,
Думав я, що сніг смачний,
Солоденький, запавший,
Спробував його на смак
Зрозумів, що це не так.
Зайчиха:
-
Друже, сніг не можна їсти Це не цукор, і не тісто.
Сніг холодний і брудний,
І ніскільки не смачний.
Ведуча:
-
Недалеко на галяві, дві подружки-білочки гуляли і вирішили зайти у гості до зайчика.
І і ІІ Білочки:
-
Що це друже, що з тобою?
Зайчик:
В мене горлечко болить.
Вуха, хвостик - все
тремтить,
Треба шапку надівати
Шарфиком горло обмотати.
ІІ Білочка:
-
Я тобі допоможу Шапку й шарфика знайду.
Мене добре зігріває Моя
шубка хутряна,
І тому зимові дні,
Мені зовсім не страшні.
І Білочка:
-
А я швиденько побіжу лікаря викликати.
Ведуча:
-
Про зайчикові горе почули і інші лісові мешканці.
Лисичка:
-
У зайчика горечко,
Заболіло горлечко,
Він холодну воду пив,
По морозу він ходив.
Мишка:
Не пий зайчику води
По морозу не ходи,
тепло
одягайся,
В чобітки взувайся, (чоботи).
Ведуча:
-
А ось і білочка іде,
З собою лікаря веде.
Лікар:
Хто хворіє, що болить?
А це зайчик тут лежить,
Покажи свій язичок,
Ну такий у всіх діток
Міряю
температуру,
Зараз випишу
мікстуру.
Де ж це
зайчик застудився.
Звірі:(разом)
-
Снігу, снігу він наївся.
Лікар:
Хто підкаже із малят,
Чим нам зайчика лікувать?
Білочка:
Треба пити
чай з малини,
Меду, м’яти і
калини.
Зайчик:
Нема в мене
малини,
Ні м’яти, ні калини.
І меду теж нема, (плаче)
Заходить ведмедик
приносить мед.
Ведмедик:
Не журися
зайчику,
Друзі в тебе є,
Вони тобі допоможуть,
Виручать з біди.
Ведуча:
Зайчику, поки ти будеш
лікуватися, твої друзі хочуть тебе розвеселити.
Їжачок:
Я маленький їжачок ,
В мене сіра спинка Як
згорнувся у клубок,
Буду весь із колючок.
Ну, разом грати І зайчика
розвеселяти.
Гра: «Ми у лісі були».
Ведуча:
Знаєш, зайчику, щоб не
хворіти, треба займатись спортом, кожен ранок робити зарядку.
Ведмедик:
Щоб міцним зробити тіло,
Тренуватись треба вміло
Спробуй разом з нами,
Танець: «Бугі-вугі».
Лікер:
Я бачу, що наше лікування
тобі допомогло, температури немає, і горло не болить.
Зайчик:
-
Ура! Я здоровий,
Навіть можу вам пісню
заспівати.
Пісня зайчика
Ведучі:
Всі запам’ятаймо, друзі
дорогі,
Що буває важко інколи в
житті
Коли сам долаєш труднощі
важкі
Тож проходять вчасно, друзі
до вас у ці дні.
Пісня про дружбу
Ведуча:
Справді друзі, без друзів
дуже важко жити на світі, а щоб мати гарних друзів, треба самому бути добрим,
чуйним, готовим завжди прийти на допомогу іншому, так як сьогодні ви показали
це у казці.
-
Всі молодці.
Заняття закінчилося.
Давайте попрощаємось із
гостями.
-
До побачення!
Немає коментарів:
Дописати коментар