Актуальність та завдання трудового виховання дітей з особливими потребами.

Н.С. Кутікіна,

вчитель швейної справи Тернопільської СЗОШ

Ефективність корекційно-розвивального впливу на учнів з низькими пізнавальними можливостями  досягаються створенням педагогом оптимальних умов навчання. Педагогічний процес всебічно впливає на особистість дитини. Вчитель враховує реальні можливості дитини ,попередні результати навчання та потенційні її можливості.

Підготовка школярів до самостійного виконання різних робіт зі швейної справи відбувається у процесі формування в учнів доступних технічних та технологічних знань з предмету; навчання прийомів праці (технології з обробки та з’єднання деталей швейних виробів ручним і машинним способами);виховання у школярів необхідних якостей особистості(відповідальність,сумлінність,акуратність,бережливість);розвитку загальнотрудових умінь,орієнтування у способі виконання практичних завдань( планування послідовності дій, здійснення самоконтролю).

Уроки швейної справи у спеціальній  школі-найкраща нагода озброїти дітей практичними вміннями і навичками,які будуть  їм потрібні у подальшому дорослому житті,а для когось стануть фундаментом для здобуття професії (приблизно 30% учнів  після закінчення Тернопільської спеціальної школи продовжують навчатись  у професійно-технічних училищах).

Швейна справа у дітей з особливими освітніми потребами вивчається з 5-го класу. Починаючи із пошиття серветок і наволочок ,учні поступово переходять до пошиття складніших виробів. І вже у старших класах можуть пошити  такі вироби,як блузка,халат сукня. Учні з ентузіазмом беруться за роботу,коли бачать результат своєї діяльності-виріб,який можна одягнути.

Для соціалізації учнів шляхом розвитку життєвих компетентностей вчимо працювати з журналами мод, самостійно обирати елементи одягу та оздоблення. Інтерес учнів посилюється,коли їм пропонується працювати із журналами мод, самостійно  обирати елементи одягу та оздоблення. Результативності  у роботі досягаю створенням проблемних ситуацій та мотивацією навчальної діяльності, які є умовою корекції наочно-образного мислення. Робота в парах дає можливість допомоги сильнішого учня слабшому(розсаджую дітей таким чином ,щоб за сильною ученицею була закріплена учениця ,яка потребує інтенсивнішої допомоги).

Допомагають в корекційній роботі і інші інтерактивні методи: «продовж речення», «мікрофон», «кубування», «гронування», «асоціативний кущ», «міні-практикум».

Розвиток творчих здібностей - невід’ємна складова швейної справи.

Учні з нетерпінням очікують, коли під час вивчення розділу «Практичне повторення»виготовляємо сувеніри,іграшки, прикраси до Нового року, Великодня, Дня Святого Валентина,свята осені.

Найкращі роботи учнів школи представлені  на конкурсах«Повір у себе»та міських виставках до Новорічних та Різдвяних свят, займають призові місця.

Швейна справа, 9 клас

Тема уроку :відповідність ліній пройми та окату рукава. Вметування  рукавів у пройми  халата.

Навчальна мета: навчити  учнів  послідовному  виконанню  суміщення  контрольних точок  рукавів із контрольними  точками пройм , при посадці та вметуванню  рукавів у пройми.

Корекційна мета: здійснювати корекцію просторової орієнтації та уяви.

Виховна мета: виховувати  в учнів  організованість, охайність, старанність; формувати  усвідомлену  потребу в праці.

Матеріали та обладнання: журнали  мод, ілюстрації  із зображенням халатів, інструкційні картки, викрійки деталей халата;таблиці: «Види рукавів»,«Послідовність вшивання рукавів у пройми»,  «Правила безпечної  роботи з гострими предметами», інструкційні картки, деталі халата,нитки.

Інструменти: голки, булавки, ножиці.

Хід уроку.        

І. Організація класу.
Вшколі справу хоч яку
Починаєм  по дзвінку.
Тож хвилинки не втрачаєм
І урок наш починаєм
Грою «Блеф-клуб»

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь.

 2.1Гра «Блеф-клуб»

Учням  пропонують  визначити  правильні й помилкові твердження:

1.Плаття відносять до плечових виробів. (+)

2.Для пошиття брюк знімають мірку Обхват грудей. (-)

3.Жіночі блузки оздоблюють вишивкою. (+).

4.Халати найчастіше шиють із пальтових тканин.(-).

5 .Нижній зріз рукава не обробляють  манжетою(-).

6.Халати є робочі,домашні,медичні.(+).

7.Халати шиють із махрової тканини,а також- із шовку та бязі.(+).

8.У халатах бувають вшивні,суцільнокроєні рукави, а також- рукави «реглан»(+).

9.В залежності від способу ношення одяг поділяють на поясний та плечовий. (+)

2.2.Гра «Перевертні».

Учням пропонується  із  перекручених  складів  утворити  слова, які  стосуються теми уроку:

ук-ав-р                          жет-ман      (рукав,манжет)

латха                              яс-по             (халат,пояс ) 

(вчитель підсумовує: «отже,ми склали слова і зробимо висновок, що серед утворених слів  головне слово-халат, що  є визначальним для нашої теми».)

Історична довідка.

Нам вже відомо що за способом носіння одяг поділяють на поясний і плечовий.
Плечовий одяг походить від далеких плащів-шкур. Через тисячоліття цей одяг переродився у чоловічі та жіночі костюми греків. Вони були у формі шматків тканини,які не зшивались. але вміло драпірувались навколо фігури людини. Костюм складався з 2-х частин:нижня частина – хітон і верхня накидка – гіматія, яка перекидалась через ліве плече на спину і груди. Пройшовши тривалий процес розвитку, ці первісні плащі стали римською тогою, кавказькою буркою, південноамериканським пончо. Від поясних пов’язок походять плахта, фартух, спідниця, брюки. Люди пристосовували одяг до умов, в яких жили і працювали. Великий вплив на нього мали також суспільні відносини, сімейний і майновий стан.

ІІІ.Створення проблемної ситуації.

Вчитель пропонує одній із дівчат одягнути своєрідний манекен-ляльку у спортивний костюм. Коли учениця одягає плечовий виріб, у неї виникають труднощі: один  із  рукавів  ніби «викручений», погано розташовується на руці. Вчитель звертає увагу учнів на те. що рукав,мабуть,неправильно пришитий,тому й погано лежить,«морщить».
ІV.Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель підсумовує: «отже, діти,щоб подібного не трапилося з нашим халатом,ми повинні навчитися правильно вшивати рукави у пройми, адже ми пам’ятаємо, що одяг повинен прикрашати  людину».

V. Вивчення нової теми.

Пояснення вчителя та демонстрація прикріплення рукавів.

Якщо правильно вшитий рукав, плечовий виріб має гарний вигляд,немає перекручень чи заломів, грубих складочок. Тому існує певна  технологія. якої слід дотримуватися під час вшивання рукавів у пройму.

Робота з підручником ( Г.Г.Мозгова ,Г.Б.Картушина .Швейна справа , стор. 129)

1.Визначити лівий та правий рукав.

2.Вкласти правий рукав у виріз правої пройми з лицевого боку халата так. щоб збіглися контрольні точки :найвища точка окату рукава з лінією плечового шва,бічний шов халата повинен співпадати із швом рукава(окат попередньо припосаджують вручну чи на швейній машині).

3.Приколоти та приметати правий рукав.

4.У тій самій послідовності виконати операції з лівим рукавом.

5.Перевірити якість роботи.

Фізкультхвилинка.
Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.

Вище руки підніміть

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька  раз.

За роботу, все гаразд!

VІ. Вступний  інструктаж до  виконання  практичної  роботи(робота з інструкційно-технологічними  картками  «Вшивання  рукавів  у  пройми»).

5.1.Підготовча  вправа на вміння  розподіляти  припосадку рукава по окату.

5.2..Повторення  правил  безпечної  роботи з гострими предметами (використання рольової  гри «Інструктор  з  техніки  безпеки».)

5.3.Проблемна  ситуація:  «Чи правильні твої дії?»  (Вчитель  просить  учнів  прикласти  рукав  так, щоб  співпали  контрольні  точки  рукава  та пройми).

 VIІ. Виконання практичної роботи.

Робота  в  парах  (Вчитель розподіляє для виконання практичної роботи учнів попарно таким чином ,щоб за сильною ученицею була закріплена учениця,яка потребує  інтенсивнішої  допомоги ).

Для  створення  позитивної  атмосфери  та  відчуття  невимушеності  лунає  приємна мелодія.

VIІI. Закріплення  нового матеріалу.

Рефлексія-діалог:вправа «Продовж  речення».

-Сьогодні на уроці я навчилася…

-Якщо рукав не правильно вшитий, ….

-Мені сподобалося,що ….                   

IХ.Підведення підсумків уроку.

1Аналіз допущених помилок.

2.Мотивування і оцінювання учнів.

3.Прибирання робочих місць.

X. Заключне слово вчителя.

У народів півночі є простий і мудрий афоризм:«Якщо людині подарувати одну рибину, то вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві – буде ситою два дні. А якщо навчити людину ловити рибу – вона буде ситою все життя». Так і в навчанні: наша мета орієнтована на перспективу – підготовку до самостійного життя.

Наступність дошкільної та початкової освіти в організації інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами

Перехід дитини-дошкільника до школи є важливим етапом її життя, який пов'язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення. Забезпечення наступності і перспективності  між дошкільною і шкільною ланками освіти в умовах сучасних реалій є дуже важливим.  Варто комплексно здійснювати заходи, спрямовані на організацію спільних дій педагогів ДНЗ та вчителів та узгодження педагогічних зусиль щодо дитини з особливими потребами. Забезпечення наступності і перспективності, подолання недорозвитку, корекція порушень – це процес, у якому задіяні і ДНЗ, і школа. Наступність між дошкільними  і шкільними ланками освіти не повинна розумітися тільки як підготовка дітей до навчання. У дошкільному віці закладаються найважливіші риси майбутньої особистості. Необхідно прагнути до організації єдиного розвиваючого світу – дошкільної  та початкової освіти.

 Дошкільна освіта повинна зберегти самоцінність дошкільного дитинства і формувати особистісні якості дошкільника, які є основою для навчання у школі. Проте, дошкільний вік не є підготовчим етапом до навчання у школі, це є період пізнання світу маленькою дитиною, неважливо, здорова вона чи має проблеми розвитку. Школа ж, як наступник дошкільної освіти, повинна враховувати  та розвивати потенціал дитини, розкритий ще у дошкільному віці.  Такий комплексний підхід дає можливість визначити освіту як єдину систему на всіх етапах навчання  та має на меті забезпечити  психологічні умови, які б максимально сприяли всебічному розвитку дитини, збереженню її індивідуальності та реалізації  корекційно-розвиткового навчання.   Важливу роль у забезпеченні наступності дошкільної і шкільної освіти відіграє детальне вивчення уявлень батьків і педагогів один про одного, що приведе їх до взаємодії та розробці спільних рекомендацій. При визначенні провідних ідей в ході реалізації наступності необхідно виділити пріоритети в змісті освіти на кожному етапі вікового розвитку дитини із особливими потребами з урахуванням сучасної соціальної ситуації, відійти від штучної акселерації в розвитку, не допускати поспіху і дублювання змісту подальшого ланки освіти.

Діяльність дошкільного закладу і школи для забезпечення наступності з корекційної  роботи  передбачає такі напрямки:

1.                  Науково - теоретичний – наукове обґрунтування, розроблення та реалізація концепції інклюзивної освіти, спрямованої на розвиток дитини.

2.                  Освітній – здійснення ступеневої освіти, забезпечення наступності програм і навчальних планів ДНЗ і школи, узгодження їх та оптимізація.

3.     Дослідницько-практичний -  апробація авторських розробок, нових форм і методів роботи з дітьми  з особливими потребами в ДНЗ та школі. 

4.  Організаційно-управлінський – організація  і планування навчально- корекційної  роботи ДНЗ і школи, координація діяльності всіх корекційних служб.

У  Базовому  компоненті дошкільної освіти та Державному стандарті початкової загаль­ної освіти визнається пріоритетність компетентнісного підходу до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової ланок освіти.

Головна мета інклюзивного навчального закладу – дати всім дітям можливість повноцінного соціального життя, активної участі в діяльності колективу ровесників.  Завдання інклюзивної освіти в Україні  у 2014-2015рр. полягає в організації навчально-виховного процесу, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей, розробці системи надання спеціальних і  фахових послуг для дітей з особливими освітніми потребами, створенні позитивного клімату в колективі. Для дітей, які з якихось причин не можуть відвідувати дошкільну групу в режимі повного дня, існує система структурних підрозділів – Центр ігрової підтримки розвитку, Консалтинговий центр (1-7р), Лекотека (1,5-7р.),  Служба ранньої допомоги (2міс-4років),  групи розвитку «Особлива дитина», інклюзивні  групи.  Ці підрозділи надають варіативні освітні послуги  сім’ям дітей від 0 до 7 років. Дошкільний заклад обирає ті структури, які найбільше відповідають наявним у ньому умовам.

Доцільним у плануванні роботи ДНЗ та ЗНЗ у 2014-2015 н.р.   є дотримання вимог організації інклюзії:

1.                  Нормативно-правової бази.

  Внесено зміни до законів України про освіту, що стосуються організації інклюзивного навчання з метою забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими потребами, у тому числі дітям-інвалідам, на здобуття якісної освіти та їх інтеграцію в суспільство. Відповідні зміни набудуть чинності 1 січня 2015 року.  

Законом передбачено, що для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі дошкільних навчальних закладах можуть створюватися спеціальні та інклюзивні групи для виховання і навчання дітей з особливими потребами.

Відповідно до закону, у всіх типах дошкільних навчальних закладів при реалізації права дітей на дошкільну освіту враховуються особливі освітні потреби у навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти.

Так, Закон України “Про дошкільну освіту” доповнять положенням про те, що для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі дошкільних навчальних закладів можуть створюватися спеціальні та інклюзивні групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами. Всі типи дошкільних навчальних закладів при реалізації права дітей на дошкільну освіту повинні будуть враховувати особливі освітні потреби у навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі й дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти.

Також вносяться зміни до Закону “Про загальну середню освіту”, відповідно до яких діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів, забезпечуються безоплатним гарячим харчуванням впродовж усього періоду навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.

Право на доступне і безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах матимуть громадяни України, в тому числі і незалежно від особливостей інтелектуального, соціального і фізичного розвитку особистості.

Варто зазначити, що інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з о/п шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання та з урахуванням наступності у роботі всіх ланок освіти  відповідно до індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

2.                  Трактування понять. Чітка диференціація понять  інклюзія (в класі (групі ДНЗ), інтеграція (дитина у спецкласі (спецгрупі).

3.                  Особистісно орієнтована модель навчання.

Педагоги визнають, що кожна дитина з о/п розвивається у власному темпі.  Коли хтось йде не в ногу, не поспішай засуджувати його: можливо, він чує звук іншого маршу. Для навчання дитини з особливими потребами за інклюзивною формою обов’язковим є складання індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану, у яких чітко фіксується корекційно-розвитковий блок навчання, необхідний для усунення недорозвитку кожної окремої дитини.  

Завдання дошкільної освіти:

Ø    Розвиток компетентності у сфері відносин до світу, людей і до себе,  включення дітей в різні форми співпраці (з дорослими й однолітками),

Ø    Формування знань про навколишній світ, стимулювання комунікативної, пізнавальної, ігрової активності дітей в різних видах діяльності.

Завдання початкової   освіти:

Ø    Формування усвідомленого прийняття дітьми з о/п цінностей здорового способу життя та регуляція своєї поведінки відповідно до них.

Ø    Розвиток готовності дитини з о/п до активної взаємодії з навколишнім світом (емоційної, інтелектуальної, комунікативної).

Ø    Формування бажання і вміння вчитися, готовності до навчання в школі і самоосвіти.

Ø    Розвиток ініціативності, самостійності, навичок співпраці в різних видах діяльності.

Ø    Удосконалення досягнень дошкільного розвитку; спеціальна допомога з розвитку несформованих в дошкільному дитинстві якостей, індивідуалізація процесу навчання.

Таким чином  організацію роботи з наступності між дошкільною та початковою освітою слід вбачати у:

Ø    створенні системи безперервного навчання, що забезпечує ефективне поступальний розвиток дитини з особливими потребами, її успішне навчання і виховання на основі зв'язку та узгодженості компонентів освіти (цілей, завдань, змісту, методів, засобів і форм корекційної освіти);

Ø    створенні умов, сприятливих для адаптації до шкільного навчання, емоційного благополуччя, розвитку індивідуальності кожної дитини з о/п;

Ø    розробці навчальних корекційних програм за нозологіями для дошкільного віку;

Ø    створенні комплексу навчально-методичної документації;

Ø    створенні нових проектів з реалізації наступності ДНЗ і школи з питань корекційної  освіти.

Вчитель і асистент вчителя: ролі і відповідальність

-          http://www.education-inclusive.com/wp-content/docs/ATA-Teacher_and_Teachers_Assistants_Roles_and_Responsibilities_UKR.pdf